Відповідно до визначеного нормами ЦПК України процесуального порядку суди розглядають справи не лише, які виникають з цивільних питань (майнових і особистих немайнових відносин), але й справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства ( кримінального, адміністративного тощо).
До якого саме суду в конкретному випадку можна звернутися у цивільній справі?
Приймаючи рішення, до якого саме суду в конкретномужиттєвому випадку щодо вирішення цивільної справи потрібнозвернутись, особа повинна враховувати такіправила.
Так, особа може:
а) звертатися до суду за місцезнаходженням відповідача,зокрема подавати:
– позови до фізичної особи в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування;
– позови до юридичних осіб (підприємств, установ,організацій) в суд за їхніммісцезнаходженням;
б) вибирати в нижченаведених межах суд до якого їйзвернутися, зокрема позови:
– про стягнення аліментів, про визнання батьківствавідповідача, позови, що виникають з трудових правовідносинможуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача;
– про розірвання шлюбу також у разі, якщо на утриманні особиє малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станомздоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживаннявідповідача, можуть пред’являтися за зареєстрованиммісцем проживання чи перебування позивача. За домовленістю подружжя справа може розглядатисяза зареєстрованиммісцем проживання чи перебування будь-кого з них;
– про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача чи за місцем завдання шкоди;
– пов’язані з відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача;
– про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкодичи виконання договору;
- пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем завдання шкоди;
– що виникають з діяльності філії або представництваюридичної особи можуть пред’являтися також за їхмісцезнаходженням;
– які виникають з договорів, у яких зазначено місце виконанняабо виконувати які через їх особливість можна тільки в певномумісці, можуть пред’являтися також за місцем виконання такихдоговорів;
– до відповідача, місце реєстрації якого невідоме,пред’являються за місцезнаходженням майна відповідача чи замісцем його перебування або за останнім відомим зареєстрованим місцемпроживання чи перебування відповідача чи постійного його заняття (роботи);
- та в інших випадках, передбачених ст..110 ЦПК України.
в) підсудність справ за участю громадянина України, якщо обидві сторони проживають за її межами, за клопотанням позивача визначається ухвалою судді Верховного Суду України.В такому самому порядкувизначається підсудність справи про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України.
г) звернутись тільки до певного суду( виключна підсудність), а саме:
– за місцезнаходженням майна або основної його частинипред’являти позови, що виникають з приводу нерухомого майна;
– пред’являти позови про зняття арешту з майна замісцезнаходженням цього майна або основної його частини;
– пред’являти за місцезнаходженням спадкового майна абоосновної його частини позови кредиторів спадкодавця, щоподаються до прийняття спадщини спадкоємцями;
– пред’являються за місцезнаходженням перевізника позовидо перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів,пасажирів, багажу, пошти;
д) в разі, якщо існує кілька вимог, пов’язаних між собою:
– пред’являти за місцем проживання або місцезнаходженнямодного з відповідачів за вибором позивача позови до кількохвідповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях;
– пред’являти в суд за місцем розгляду первісного позовузустрічний позов незалежно від його підсудності.
Яка загальна послідовність дій при зверненні до суду?
Право на судовий захист є лише правом, яке надано кожномуіз нас законом. Проте, маючи лише право і не знаючи, як йогоправильно і ефективно реалізувати, не кожна особа зможе напрактиці відстояти власну правоту в суді. Тож з метоюефективного судового захисту прав та законних інтересів, призверненні до суду рекомендуємо притримуватись наступноїпослідовності дій, а саме визначити:
1) яке з прав, свобод чи який інтерес особи та яким чиномпорушені або порушуються;
2) якими нормами закону передбачена наявність відповіднихправ, свобод чи інтересів, котрі порушуються або порушені;
3) чи можна наявні порушення прав усунути будь-яким іншимзаконним способом крім як звернення до суду (наприклад,шляхом звернення до органів прокуратури тощо);
4) які норми законів передбачають захист відповіднихпорушених прав, свобод чи інтересів;
5) хто являється порушником (мається на увазі те, кого ж саамев судовому порядку необхідно зобов’язати припинити порушеннята відшкодувати завдані ним збитки тощо). Цей пункт нестосується випадків звернення до суду із заявою в порядкуокремого провадження;
6) до якого конкретно суду і в якому саме порядку (відповіднодо норм ЦПК України) правильним буде звернутись зазахистом відповідного права;
7) якими доказами ви зможете підтвердити наявністьпорушення права та вину певного органу чи особи у тому, щовідповідне порушення права, свободи або інтересу має (мало)місце;
8) які конкретні вимоги слід сформувати, звертаючись до суду,щоб досягти бажаних результатів на сам кінець.
Хто має право звернутися до суду загальної юрисдикціїв цивільній справі?
Кожна особа має право в порядку, передбаченому ЦПКУкраїни, звернутися до суду за захистом своїх порушених,невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Прицьому відмова від права на звернення до суду за захистом єнедійсною. Тобто, жодна особа ні за договором, ні іншим чиномне може бути позбавлена права на звернення до суду.
Слід зауважити, що для захисту прав та законних інтересівдітей, від їх імені, можуть звертатися до суду їхні батьки, опікунита піклувальники.
Крім того, правом на звернення до суду на захист інтересівдержави і громадян наділені прокурор, органи держаної влади йоргани місцевого самоврядування, Уповноважений ВерховноїРади України з прав людини, інші особи, коли це прямопередбачено законом.
Які особи та в якості кого можуть брати участь у цивільнійсправі в суді?
У справах позовного провадження особами, які беруть участьу справі, є сторони (позивач і відповідач), треті особи,представники сторін та третіх осіб.У справах наказного та окремого провадження особами, якіберуть участь у справі є, заявники, інші заінтересовані особи, їхніпредставники.Слід зауважити, що у справі також можуть брати участь органита особи, яким законом надано право захищати права, свободита інтереси інших осіб.
Позивачемє особа, яка звертається до суду за захистом своїхпорушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чизаконних інтересів.
Відповідачемявляється особа, яку притягують до відповіді узв’язку із заявою позивача про те, що порушуються, невизнаються або оспорюються права, свободи або законніінтереси останнього. При цьому відповідач у цивільному процесірозглядається як пасивна сторона.
Участь у справі в суді можуть брати треті особи. Закон поділяєтретіх осіб на тих, які заявляють самостійні вимоги та тих, які незаявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Треті особи із самостійними вимогами наділені такими жправами, що і позивачі.
Треті ж особи без самостійних вимог можуть вступати ібрати участь у справах
на стороні позивача або відповідача. Вступвідповідних третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, єможливим у разі, якщо рішення по справі може вплинути на їхправа або обов‘язки.
Представник – це особа, яка наділенаповноваженнями представляти інтереси довірителя в суді. Представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно засвідчені повноваження (має довіреність або інший документ) на здійснення представництва в суді.
Крім того, права, свободи та інтереси малолітніх осіб (віком до 14 років), а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їх батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. Аналогічно вказані особи можуть захищатиправа, свободи та законні інтереси неповнолітніх осіб (віком від14 до 18 років). Однак законні представники можуть доручативедення справи в суді іншим особам (наприклад, адвокату,
юристу тощо).
Чи існують строки звернення до суду?
На сьогодні Цивільним кодексом України встановленазагальна і спеціальна позовна давність, тобто строк, у межах якогоособа може звернутися до суду з вимогою про захист свогоцивільного права або інтересу.Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давністьвстановлюється тривалістю у три роки. Проте, для окремих видіввимог законом може встановлюватися спеціальна позовнадавність: скорочена або більш тривала порівняно із загальноюпозовною давністю.
Слід зазначити, що заява про захист цивільного права абоінтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно відспливу позовної давності. Позовна давність застосовуєтьсясудом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесенняним рішення. В разі ж пропуску особою строку звернення до судуз поважних причин суд, за клопотанням зацікавленої особи, можепоновити такий строк.
В яких випадках до суду подається позовна заява, а в яких– заява?
Цивільні справи у судах можуть розглядатися в порядку:
– позовного провадження, коли подається позовна заява.
Позовне провадження – це провадження, пов’язане з розглядомсуперечки про матеріальне право. До суду необхідно звертатисяіз позовною заявою, коли порушено права, свободи або законніінтереси і між сторонами виникає суперечка про матеріальне
право (наприклад, право власності на квартиру, право назаробітну плату тощо);
– наказного провадження, коли подається заява про видачусудового наказу. Судовий наказ є особливою формою судового рішення простягнення з боржника грошових коштів або витребування майназа заявою особи, якій належить право такої вимоги.
Відповідно до статті 96 ЦПК України судовий наказ може бутивидано, якщо:
– заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але невиплаченої працівникові суми заробітної плати;
– заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведеннярозшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобівборжника;
- заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;
- заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства(материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб;
- заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили , про встановлення факту продажі товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.
– окремого провадження, коли подається заява (наприклад,про встановлення певного факту, що має юридичне значення,наприклад, факту проживання на певній території протягом певного часу).
Окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та законних інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У порядку окремого провадження суд розглядає справи про:
1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнаннфізичної особи недієздатною та поновлення цивільноїдієздатності фізичної особи;
2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чиоголошення її померлою;
4) усиновлення;
5) встановлення фактів, що мають юридичне значення(наприклад, родинних відносин міжфізичними особами,проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу тощо);
6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явниката векселі;
7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальнувласність;
8) визнання спадщини відумерлою;
9) надання особі психіатричної допомоги в примусовомупорядку;
10) обов‘язкову госпіталізацію до протитуберкульозногозакладу;
11) розкриття банком інформації, яка містить банківськутаємницю, щодо юридичних і фізичних осіб.
У порядку окремого провадження розглядаються такожсправи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу зазаявою подружжя, яке має дітей, за аявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі , про встановленнярежиму окремогопроживання за заявою подружжя та інші справиу випадках, встановлених законом.
На відміну від позовної заяви, у порядку окремогопровадження подається заява. Сторонами у такій справі, якізазначаються у заяві, є заявник і заінтересована особа. Прицьому, на відміну від позовної заяви, у заяві не ставиться якасьвимога до відповідача (такяк відповідач відсутній), а простопроситься суд встановити той чи інший факт (наприклад, фактродинних відносин), здійснити інші дії (визнати особунедієздатною тощо).
Як правильно написати позовну заяву?
Відповідно до статті 119 ЦПК України позовна заява подаєтьсяв письмовій формі і повинна містити:
– найменування суду, до якого подається заява;
– ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’япредставника позивача, якщо позовна заява подаєтьсяпредставником, їх місце проживання або місцезнаходження,поштовий індекс, номер засобів зв’язку, якщо такий відомий;
– зміст позовних вимог;
– ціну позову щодо вимог майнового характеру;
– виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
– зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину,наявність підстав для звільнення від доказування та перелікдокументів, що додаються до заяви.
Позовна заява підписується позивачем або йогопредставником ( за наявності довіренності) із зазначенням дати її подання. До позовної заявидодаються документи, що підтверджують сплату судового збору. При цьому, згідно зі статтею 120 ЦПК Українипозивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіхдокументів, що додаються до неї, відповідно до кількостівідповідачів і третіх осіб. Проте зазначені правила щодо поданнякопій документів не поширюються на позови, що виникають зтрудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди,завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженнямздоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями,діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства,прокуратури або суду.
Як правильно написати заяву про видачу судового наказу?
Для того, щоб суд видав судовий наказ, необхідно звернутисядо нього із заявою про видачу судового наказу. При цьому, таказаява подається до суду першої інстанції за загальнимиправилами підсудності встановленої ЦПК України.ЦПК України не передбачає строків звернення до суду іззаявою про видачу судового наказу
Відповідно до статті 98 ЦПК України заява про видачу судовогонаказу подається в суд у письмовій формі. В ній повинно бутизазначено:
– найменування суду, в який подається заява;
– ім’я (найменування) заявника та боржника, а також ім’я(найменування) представника заявника, якщо заява подаєтьсяпредставником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;
– вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
– вартість майна у разі його витребування;
– перелік документів, що додаються до заяви.
Заява підписується заявником або його представником іподається до суду з її копіями та копіями доданих до неїдокументів відповідно до кількості боржників.
Як правильно подати до суду підготовлені документи?
Позовну заяву (заяву) та додані до неї документи особа можеособисто занести і здати до канцелярії суду, яка здійснює прийомдокументів від громадян на протязі робочого часу , або ж відіслати по поштірекомендованим листом із повідомленням про вручення наадресу відповідного суду.
_03_03.png)
