Правила поведінки відповідальних осіб суду із особами з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення під час відвідування Ізяславського районного суду Хмельницької області

Правила розроблені на підставі «Рекомендацій щодо правил поведінки відповідальних працівників апаратів місцевих судів з людьми із обмеженими фізичними можливостями» наданих Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області та розділу «Етика спілкування» Всеукраїнського громадського об’єднання «Національна асамблея  людей з інвалідністю України»: http://naiu.org.ua/useful/etika-spilkuvannya/.

            Правила розроблені для підвищення взаємодії та комунікаційного рівня працівників апарату суду під час спілкування з людьми з інвалідністю та  іншими маломобільними групами населення, які відвідують Ізяславський районний суд Хмельницької області.

1. При зверненні до суду осіб з обмеженими фізичними можливостями та маломобільних груп населення

     Пропонуйте допомогу, якщо потрібно відкрити важкі двері.

    Коли Ви представляєтесь, намагайтесь потиснути руку, навіть якщо рухи руками у людини з інвалідністю обмежені, чи якщо вона має протез.

     Запропонуйте допомогу, але почекайте, поки вона буде прийнята, і надайте цю допомогу, дотримуючись його вказівок. Не нав’язуйте свою допомогу й не ображайтесь, якщо від Вашої пропозиції відмовляться. Будьте доброзичливі, уважні та виявляйте підтримку.

     Під час розмови з особою із інвалідністю звертайтеся безпосередньо до нього, а не до супроводжуючого. Це дуже важко для них, коли люди говорять не з ними, а з їх помічником або перекладачем.

    Якщо Ви не впевнені у тому, що саме Вам потрібно робити – запитайте.

    Ніколи не розмовляйте з ними зверхньо чи поблажливим тоном.  Коли Ви говорите з людиною, яка має інвалідність, не використовуйте дитячу лексику, зменшувальні імена, більш гучний тон, ніж у середньому для розмови вголос, і не гладьте його по спині або голові. Ці речі дають зрозуміти, що Ви думаєте, що він не здатний вас зрозуміти, і що ви прирівнює його до дитини. Використовуйте звичайний голос і словниковий запас, і говоріть з ним так само, як ви б говорили з кимось без інвалідності.

     Не використовуйте штампи або образливі терміни. Завжди будьте обережні з тим, що Ви говорите. Завжди уникайте таких слів як хворий, покалічений, неповноцінний, глухонімий, каліка, і т.п., особливо поряд з особами з інвалідністю.

1. Правила поводження з відвідувачем суду із вадами опорно-рухового апарату

 В суді встановлено  кнопку виклику відповідального працівника, яка розташована при вході в приміщення суду в зоні досяжності людини, яка сидить в кріслі-візку. Кнопка виклику має відповідне позначення.

  До особи з вадою опорно-рухового апарату виходить уповноважений працівник суду. При потребі потрапити в приміщення  суду  з’ясовує – як допомогти, щоб проїхати в дверях, переїхати через поріг, піднятися по сходах тощо.  При потребі перенести людину у візку запитуйте,  за які частини візка можна брати, щоб піднімати. Не торкайтеся без попередження за крісло-візок.

Пам'ятайте, що інвалідний візок – це недоторканий простір людини. Не спирайтеся на нього, не штовхайте, не кладіть на нього ноги без дозволу. Починайте котити візок лише за згодою особи з інвалідністю.

Завжди запитуйте, чи потрібна допомога, перш ніж надати її. Запропонуйте допомогу, якщо треба відкрити важкі двері або пройти по килиму з довгим ворсом.

Якщо Ваша пропозиція про допомогу прийнята, запитайте, що потрібно робити, і чітко дотримуйтесь інструкцій.

Якщо Вам дозволили пересувати візок, котіть його повільно. Візок швидко набирає швидкість, і несподіваний поштовх може призвести до втрати рівноваги.

 Під час спілкування Ваші обличчя мають бути на одному рівні. Ви повинні або присісти, або сісти поруч на стільці.

Не треба плескати людину, що знаходиться в інвалідному візку, по спині чи по плечу.

Якщо людина в кріслі-візку є разом із супроводжуючою її особою, при спілкуванні необхідно звертатися безпосередньо до особи, якої це стосується.  Якщо це стосується особи з вадою опорно-рухового апарату, то при спілкуванні  потрібно в першу чергу звертатися і розмовляти з нею, а не із супроводжуючою особою.

1. Правила поводження з відвідувачем суду із вадами слуху та мови

Люди з вадами слуху ззовні без ознак інвалідності. Однак, при цьому вони можуть мати різний рівень втрати слуху і по - різному розвинене мовлення. Є люди, які не чують, але розмовляють. Спілкуючись, будьте привітними, посміхайтеся. Таким чином людина матиме до Вас довіру.

При розмові з нечуючими необхідно дивитися безпосередньо на співрозмовника, повільно і чітко промовляти слова із виразною мімікою.  Важливо, щоб джерело світла не було за Вашою спиною, бо в такому випадку Ваше обличчя буде затінене.

Необхідно мати можливість спілкуватися за допомогою переписки: мати листки паперу, блокнот, ручку або олівець тощо.  Звичайно, треба писати читабельним почерком, не формулювати довгих фраз.

Не затемнюйте обличчя, особливо уста, і не закривайте його руками, волоссям тощо.

Щоб привернути увагу людини, яка не чує, торкніться її злегка за плече, або помахайте до неї рукою. Коли Вас помітили, тоді починайте спілкування. Кричати не варто. Якщо Вас просять повторити щось, спробуйте перефразувати свою пропозицію. Використовуйте жести.

Якщо нечуюча людина користується послугою сурдоперекладача, то при спілкуванні необхідно дивитися на того, хто звернувся за послугою.           

Підтримуйте зоровий контакт, демонструйте спокій та позитивні емоції.

Під час розмови з людиною, яка має порушення слуху потрібно дивитися саме на неї.

Якщо Ви повідомляєте інформацію, яка включає в себе номер, технічний або інший складний термін, адресу, напишіть її, повідомте факсом, електронною поштою, sms - повідомлення, або будь-яким іншим способом, так, щоб інформація була зрозумілою.

Говоріть ясно та чітко, не змінюйте теми розмови.

1. Правила поводження з відвідувачем суду із вадами зору

Спілкуючись із незрячими людьми, називайте себе і, залежно від ситуації, присутніх.

Описуйте – де Ви знаходитесь і попереджуйте про перешкоди, які є на шляху.

У розмові з незрячою людиною завжди звертайтеся безпосередньо до неї. Необхідно представитися хто Ви, які маєте повноваження, після чого повинні запитати – чим допомогти.

При супроводі у приміщенні  попереджуйте про перешкоди, які є на шляху, наприклад: «зараз будуть сходи, двері з порогом тощо». При можливості озвучуйте, інформуючи про оточення.

Якщо припровадили незрячу людину до якогось кабінету службової особи, то інформуйте, куди Ви привели, називайте цю людину та інших присутніх. Якщо збираєтесь читати, попередьте про це.

Не замінюйте читання будь-якого документу його переказом, особливо,  якщо при цьому треба поставити підпис.

Пропонуючи свою допомогу, направляйте людину, не стискайте її руку, йдіть так, як Ви зазвичай ходите.

З собаками-поводирями не поводьтеся так, як із звичайними домашніми тваринами. Не віддавайте їм команд, не чіпайте їх і не грайтеся з ними.

Коли Ви пропонуєте незрячій людині сісти, то направте руку на спинку стільця або підлокітник. Не водіть рукою незрячого по поверхні предмету, а дайте йому можливість самому вільно до нього доторкнутися.

Коли Ви спілкуєтеся з групою незрячих людей, не забувайте щоразу називати того, до кого Ви звертаєтеся.

Уникайте розпливчастих визначень та інструкцій, які зазвичай супроводжуються жестами, подібних виразів “склянка знаходиться там, на столі”. Намагайтеся бути точними: “Склянка посередині столу”.

Якщо Ви помітили, що незряча людина збилася з маршруту, не керуйте її рухом на відстані, а підійдіть і допоможіть вибратися на потрібний шлях.

Під час спуску або при підйомі сходами догори ведіть незрячого перпендикулярно до них. Пересуваючись, не робіть ривків, різких рухів.

1. Правила поводження з відвідувачем суду із затримкою розвитку і проблемами спілкування

Використовуйте доступну мову, висловлюйтесь точно і по справі.

Уникайте словесних штампів та образних виразів, якщо Ви не впевнені в тому, що співрозмовник з ними знайомий.

Не розмовляйте зверхньо. Не думайте, що Вас не зрозуміють.

Обговорюючи документ, заяву, клопотання, розповідайте все “по кроках”. Дайте співрозмовнику можливість зрозуміти кожен крок після того, як Ви пояснили йому.

Будьте готові повторити інформацію кілька разів. Не здавайтеся, якщо Вас з першого разу не зрозуміли.

Поводьтеся з людиною, яка має проблеми в розвитку так само, як би Ви поводились з будь-ким іншим. Звертайтесь безпосередньо до людини.

Пам'ятайте, що люди з затримкою в розвитку дієздатні й можуть підписувати документи, заяви, клопотання, давати згоду на медичну допомогу і т.д.

1. Правила поводження з відвідувачем суду із порушенням психіки

Люди з психічними проблемами можуть відчувати емоційні розлади або збентеження, що ускладнюють їхнє життя. У них свій особливий і мінливий погляд на світ.

Не треба думати, що люди з психічними порушеннями обов’язково потребують додаткової допомоги та спеціального поводження.

Поводьтеся з людьми, що мають психічні порушення як з особистостями. Не потрібно робити передчасних висновків на підставі досвіду спілкування з іншими людьми, що мають таку ж форму інвалідності.

Якщо Ви доброзичливі, вони будуть почувати себе спокійно.

Якщо людина, яка має психічні порушення, засмучена, запитайте її спокійно, що Ви можете зробити, щоб допомогти їй.

Не розмовляйте різко з людиною, яка має такі порушення, навіть якщо у Вас є для цього підстави.

1. Правила поводження з відвідувачем суду, який відчуває труднощі в мові

Не ігноруйте людей, яким важко говорити, оскільки зрозуміти їх - у Ваших інтересах.

Не перебивайте і не виправляйте людину, яка зазнає труднощів у мові.

Починайте говорити тільки тоді, коли переконаєтеся, що Ваш співрозмовник закінчив свою думку.

Не намагайтеся прискорити розмову. Будьте готові до того, що розмова з людиною, яка має проблеми з мовою, займе у Вас більше часу.

Дивіться в обличчя співрозмовнику, підтримуйте візуальний контакт. Віддайте цій бесіді всю Вашу увагу.

Не думайте, що утруднення в мові - показник низького рівня інтелекту людини.

Намагайтеся ставити запитання, які вимагають коротких відповідей або кивка головою.

Не вдавайте, що зрозуміли, якщо чогось не дочули. Не соромтеся перепитати. Якщо Вам знову не вдалося зрозуміти, попросіть вимовити слово у більш повільному темпі, можливо по буквах чи написати.

Не забувайте, що людині з порушеною мовою теж потрібно висловитися. Не перебивайте її і не квапте.

При проблемах у спілкуванні, запитайте, чи не хоче Ваш співрозмовник використовувати інший спосіб - написати, надрукувати.