Президент підписав зміни до Конституції України щодо правосуддя

  28 червня 2016 року, в День Конституції України Президент України Петро Порошенко підписав прийнятий 2 червня 2016 р. Закон «Про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя». Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.

Текст проекту (текст Закону буде опублікований 29.06.2016 року) можна переглянути тут.

Судді і суди

Закон передбачає усунення парламенту від обрання суддів. Так, на посаду судді осіб призначатимуть одразу безстроково, тобто першого призначення на 5 років більше не буде. Призначення на посаду судді здійснюватиме Президент України за поданням Вищої ради правосуддя.

Призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, в тому числі це стосується суддів Конституційного Суду.

На посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший 30 (зараз - 25) та не старший 65 років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше 5 років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.

Документ також передбачає:

 - законом може бути визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.

- Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом МКС.

- суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до ВР Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

- в Україні можуть діяти вищі спеціалізовані суди.

Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Суддю також не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Що ж стосується суддів КСУ, то їх не можуть затримати чи утримувати під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, без згоди Конституційного Суду, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Суддю Конституційного Суду України не може бути притягнуто до відповідальності за голосування у зв'язку з ухваленням Судом рішень та надання ним висновків, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Окремо слід відзначити, з підстав для звільнення суддів виключили порушення суддею присяги. Натомість до цього переліку включили:

 - вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді;

- незгоду на переведення до іншого суду у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду;

- порушення обов'язку підтвердити законність джерела походження майна.

У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. Теж саме стосується видатків на діяльність КСУ та розміру винагороди судді КСУ.

Окремо документ регламентує роботу Вищої ради правосуддя (Вища рада юстиції припинить своє існування - ред.). Зокрема, Рада займатиметься наступним:

1) вносить подання про призначення судді на посаду;

2) ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності;

3) розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора;

4) ухвалює рішення про звільнення судді з посади;

5) надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою;

6) ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;

7) вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів;

8) ухвалює рішення про переведення судді з одного суду до іншого.

Перехідний період

До утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснює ВРЮ. Вища рада правосуддя утворюється шляхом реорганізації Вищої ради юстиції. До обрання оновленого складу цей орган діє у складі членів ВРЮ протягом строку їх повноважень, але які не можуть тривати довше, ніж до 30 квітня 2019 р.

Повноваження суддів, призначених на посаду строком на 5 років, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді в порядку, визначеному законом.

Відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду до набрання чинності змін до Конституції, має бути оцінена. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.

Прокуратура

Прокуратура продовжує виконувати функцію досудового розслідування до початку функціонування органів, яким законом будуть передані відповідні функції, а також функцію нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, – до набрання чинності законом про створення подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекцій.

Строк повноважень Генерального прокурора становить шість років. Одна й та ж особа не може обіймати посаду Генерального прокурора два строки поспіль.

Адвокатура

Закон передбачає, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Водночас Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Представництво виключно адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з  1 січня 2017 року, у судах апеляційної інстанції – з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції – з 1 січня 2019 року.

За матеріалами видання «Закон і Бізнес»