Мирова за участю судді або що таке судова медіація

  15 грудня 2018 року минув рік з часу набрання чинності законодавчих змін у сфері судочинства, які були прийняті в порядку впровадження чергового етапу судової реформи. Серед новел – врегулювання цивільного спору за участю судді. Цей інститут ще називають судовою медіацією. До речі, автори судової реформи запозичили його з Канади. Саме в цій країні багато цивільних і господарських спорів успішно врегульовуються за процедурою судової медіації, тобто сторони дають згоду на врегулювання спору в присутності і за участі судді.

                Нагадаємо,  що глава 4 ЦПК України передбачає такі положення врегулювання спору за участю судді :

• згода сторін на таке врегулювання до початку розгляду справи по суті;
• відсутність у справі третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору;
• не допущення повторного проведення врегулювання спору за участі судді;
• проведення врегулювання спору за участю судді у формі спільних нарад з участю всіх сторін та їх представників, в т.ч. і в режимі відео конференції; у формі закритих нарад – за ініціативою судді з кожною із сторін окремо;
• під час проведення спільних нарад суддя : з’ясовує підстави та предмет позову, підстави заперечень, роз’яснює сторонам предмет доказування по категорії спору, який розглядається , пропонує сторонам надати пропозиції щодо шляхів мирного врегулювання спору та здійснює інші дії, спрямовані на мирне врегулювання сторонами спору; пропонує сторонам можливий шлях мирного врегулювання спору;
• під час закритих нарад суддя має право: звертати увагу сторони на судову практику в аналогічних спорах; пропонувати стороні та (або) її представнику можливі шляхи мирного врегулювання спору;
• строк проведення врегулювання спору не може перевищувати 30 днів.

Процедура врегулювання спору за участі судді має і певні обмеження , а саме:

• суддя не має права надавати сторонам юридичні поради та рекомендації, надавати оцінку доказам у справі;
• інформація, отримана будь-якою із сторін, а також суддею - є конфіденційною;
• протокол нарад не ведеться та не здійснюється фіксування технічними засобами;
• забороняється використовувати портативні аудіо-технічні пристрої, а також здійснювати фото- і кінозйомку, відео-, звукозапис.

Врегулювання спору за участю судді припиняється у таких випадках:

• у разі подання стороною заяви про припинення врегулювання спору за участю судді;
• у разі закінчення строку врегулювання спору за участю судді;
• за ініціативою судді у разі затягування врегулювання спору будь-якою із сторін;
• у разі укладення сторонами мирової угоди та звернення до суду із заявою про її затвердження або звернення позивача до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду, або в разі відмови позивача від позову чи визнання позову відповідачем.

    Отже, спір вважається врегульованим суддею тоді , коли сторони дійшли згоди і уклали мирову угоду або ж позивач відмовився від позову чи подав заяву про залишення позову без розгляду, або ж відповідач визнав позов.

Про припинення врегулювання спору за участю судді постановляється ухвала, яка оскарженню не підлягає. Одночасно суддя вирішує питання про поновлення провадження в справі. Якщо припинено врегулювання спору за участю судді з підстав його не врегулювання, суддя (який брав участь у цій процедурі) не має права продовжувати розгляд справи.

          За рік , що минув з часу введення в дію судової медіації в Красилівському районному суді були всього  дві спроби врегулювати цивільний спір за участю судді. Проте в одному випадку сторони не дійшли згоди протягом встановленого строку. В другому – триває процедура медіації. 

         Залишається сподіватись, що судова медіація як новий інститут врегулювання спору за участю судді (авторитетного, професійного, неупередженого арбітра) в подальшому матиме своє підтвердження з позитивним результатом. Адже відомо , що завжди краще «поганий мир», ніж «кривава перемога», зокрема внаслідок тяжб  і  спорів з ознаками тривалої, емоційновиснажливої «судової війни»…